Мої уроки

7 кл.  Історія України

  

Тема: Внутрішня та зовнішня  політика князя Данила Галицького.

Коронація Данила.

Мета уроку: визначити особливості розвитку Галицько – Волинської держави за часів Данила Романовича, створити в уяві учнів образ цього непересічного керівника держави, розвивати уміння давати історичну характеристику видатним діячам на основі нескладних та адаптованих джерел історичної  інформації, виховувати в учнів патріотичні почуття.

Обладнання уроку: карта « Галицько – Волинська держава і навала монголо- татар в 13ст.»,атласи, фільм «Князь Данило Галицький»

          Тип уроку : комбінований

1.Організаційний момент

2. Актуалізація опорних знань:

Учитель: сьогодні до школи надійшла  телефонограма з туристичної фірми. Нам з вами запропоновано незвичайну подорож. Щоб отримати право нею скористатися, нам необхідно з’ясувати, куди саме ми вирушимо, з ким зустрінемось. Відповідь на перше питання отримаємо, коли правильно розв’яжемо головоломку. Для цього треба з’єднати букви у вказаному порядку      

    А                      И                                 

                        Ц                        Г                   А                                              В

К                                         Н

                        Ь                   С                                 Л                                О

                                                                                                               

              (  Галицько- Волинська держава )

Із першим завданням впорались. Ми вирушаємо до Галицько- Волинської держави- однієї з наймогутніших держав середньовіччя. Наші предки- слов’яни доклали чимало зусиль, щоб зміцнити її та вберегти від ворогів. Атмосферу того часу  добре передав у своєму вірші С. Слюсаренко.

Трудилися вони у поті своїх чіл,

Орали землі, ставили оселі,

Воздвигли городи і частокіл

І в клопотах буденних трудних діл

Сади садили, будували села.

Сварилися, бо рід ішов на рід

І плем’я кров братерську проливало.

На князя князь ішов, і був розбрід,

І знов був мир, за рало брався рід.

Русі знамена сонце осявало.

Боролись предки. З моря і степів

Ворожі хижі орди налітали,

Палили городи і нищили засів,

Та проти них вставали тьма списів,

Мечі із піхов люди витягали.

Спасибі вам за цю тернисту путь,

В труді й на роті гідно ви стояли,

Нікому з нас ніколи не забуть,

І  кожному годиться пом’янути,

Що ви створили, що ви збудували.

Учитель: щоб здійснити подорож, нам необхідно знати, де розташована  країна, яку ми зібралися відвідати.

                               ( робота з картою)

Історичний диктант. Метод “ Незакінчене речення”

1.У якій частині Європи була розташована Галицько- Волинська держава? (Східній)

2. Галицьке й Волинське князівство об’єднав в одну державу князь…( Роман Мстиславович)

3.Ця подія відбулася в … році (1199 р.)

4. Хто з князів жив раніше  Ярослав Осмомисл чи Роман Мстиславович?              ( Ярослав Мстиславович)

5. Які нові завойовники  прийшли  на руські землі в 13 ст.?( монголо- татари)

6. Назвіть ім’я найголовнішого монгольського хана на початку  13 ст. ( Чінгісхан)

7. Де відбулася перша битва русичів з монголо- татарами, коли? (1223 р., р. Калка)

8. Яке місто було зруйновано раніше монголо- татарами Київ чи Переяслав? ( Переяслав)

9. В якому році було зруйновано Київ? (1240)

10. Яка головна причина поразки руських військ в боротьбі з монголо- татарами?

11. Як звали брата Данила Романовича? ( Василько)

12. Коли Данило остаточно утвердився в Галичі? (1238)

(На екрані правильні відповіді. Діти обмінюються зошитами, виставляють оцінки один одному)

              3.Мотивація навчальної діяльності:

                      Вправа “Упізнай героя”

Народжений керувати, він з дитинства змушений був поневірятися по сусідніх королівських дворах, зі зброєю в руках  добиватися  своєї вотчини. Його діяльність на благо своєї землі викликала  повагу навіть у його ворогів, а літописець називає його Мудрим, як Соломон.

                  4.Оголошення теми і завдань уроку.

                   5.Вивчення нового матеріалу:

Завдання: Данило Галицький - видатний полководець, мудрий політичний діяч, будівничий, мужня людина. Доведіть чи спростуйте цю тезу.

А коли ж все це відбулося? Давайте зробимо невеличку зупинку на галявині “ Хронологічній” і розв’яжемо задачу:

Данилові, великому нащадку В. Мономаха, було всього 4 роки, коли загинув його батько, Роман Мстиславович, “ самодержець всія Русі”. У якому році народився Данило Романович?

1. 1205- 4 =1201 році

2. Скільки років минуло з того часу?

2015-1201=814 років

     Учитель:           незадовго до нашестя монголо- татар Данило утверджується у Галичі. У цьому ж році князь Данило розгромив німецьких рицарів – хрестоносців, які захопили місто Дорогочин. Дорогочин стояв над Бугом і був на Підляшші великим торговим центром. Тому визволення цього міста мало велике значення для галицько - волинських земель. Літопис зазначає, що, дізнавшись про втрату Дорогочина, Данило сказав: “ Не добре є держати нашу отчину хрестоносцям і пішов на них важко озброєним військом.”

                 ( робота з контурною картою)

 Після перемоги під  Дорогочином  Данило Романович  повністю відновив територію Галицько- Волинської держави, якою володів його батько. Данило залишив управління Києвом своєму тисяцькому Дмитрові. Той був досвідченим і хоробрим воєводою, йому і довелося керувати обороною міста в листопаді – грудні 1240 р. А вже на початку 40-х рр. земля Русі опинилась під золотоординським ярмом. Віднині в Золотій Орді визначався порядок управління ними. В 1241 р. київський князь Михайло  Всеволодович здійснив спробу утвердитися в Києві, але хан не визнав його правителем Київської землі. В 1243 р. Батий проголошує старшим князем на Русі Ярослава Всеволодовича. Який  займав володимиро – суздальський стіл. Він отримує від хана ярлик. Ярлик- словникова  робота ( стор. 134 підручника), мал. стор.135 “ Монгольський ярлик”.

Питання до класу:як ви думаєте, чому монгольський хан надав перевагу володимиро- суздальському князеві, а не київському?

Але володимиро - суздальський князь не оселився в Києві. Київська земля лише формально входила до складу володінь володимиро- суздальського князя. Переяславська земля ще більше попала в залежність  від Орди, у неї не було навіть свого князя. Орда  не допускала відродження Чернігівської землі, знищуючи тих князів, які намагались проводити самостійну політику. В занепад прийшло сільське господарство і торгівля. В 1238 р. баскак Ахмат своїм грабіжницьким походом розігнав багатьох жителів Чернігівщини. Для збору податків монголи провели перепис населення. Данину збирали як харчами, так і грошима.

Залежність від Золотої Орди лишила руські князівства можливості політичного і економічного розвитку і погіршила умови життя населення.

                   2. Внутрішня політика Данила Галицького

Здобувши Київ, Батий у 1241 році рушив на Волинь і в Галичині було багато укріплених міст ( це теж заслуга князя Данила), яких  монголо- татари не могли взяти. Літопис згадує, що за вказівкою братів Данила і Василька були збудовані  міста - замки: Данилів, Кременець. Спустошень галицько- волинська земля зазнала менше, ніж східні князівства. Тому після відходу орди з українських земель, Данило розпочинає не тільки відбудовувати  зруйновані міста, але й будувати нові. Так було закладено нове місто Львів, яке названо за ім’ям старшого сина Данила-Лева.

       Столицю князівства Данило переніс з бунтівного Галича на Волинь,у м. Холм. Навколо міст він звів могутні укріплення. У місті князь побудував церкву, Іоана  Златоуста, заклав чудовий палац.

    У внутрішній політиці Данило прагнув забезпечити собі підтримку селян та міщан. Він дбав про розвиток зовнішньої та внутрішньої торгівлі. З цією метою князь запрошував ремісників та купців із Німеччини, Польщі, зруйнованої монголо- татарами Русі. Князь Данило здійснив військову реформу. Не покладаючись тільки на феодальну дружину ( бо галицьке боярство часто зраджувало його), почав широко використовувати ополчення – селян і міщан. Вперше створює важко озброєну кінноту. Також реформував державний апарат Галицько -  Волинської  держави. На зміну великого боярства,, яке було в князівському  оточенні, він почав висувати своїх прибічників з нижчих верств. Так формувалось  дворянство - шляхта.

 Словникова робота, учні записують в зошит поняття –шляхта.

3. Зовнішня політика Данила

Про те, що Галицько-Волинська держава не була зруйнована татарами у такій мірі, як східні руські землі, свідчать кроки Данила у міжнародній політиці. У1245 році відбулася битва між військом Данила Галицького і його брата Василька з об’єднаним польсько- угорським військом біля міста Ярослава на річці  Сян. У цій битві брати отримали блискучу перемогу. Галицько- Волинський князь підтвердив свою славу хороброго воїна і мудрого полководця. Ця перемога  мала велике історичне значення. 1- вона  надовго зупинила агресію Угорського королівства на північ від Карпат, 2- піднесла міжнародний авторитет Галицько- Волинської держави. Після цього угорський король змушений був налагодити дружні стосунки з Данилом і навіть одружив свою дочку з сином Данила-Левом.

(Учні на контурній карті відмічають місто Ярослав)

Данило прагнув створити анти монгольську коаліцію європейських держав.. Однак створити сильний союз проти ординців йому не вдалося. Тому, щоб уберегти свої землі від спустошення монголо-татар, він змушений був поїхати в 1245 р. на переговори до хана Батия в його столицю м. Сарай, що стояло поблизу гирла Волги. (робота з документом стор.139)

Питання: Як ви вважаєте, 1246 р.( визнання васалітету монгольського хана) для Данила Романовича був роком ганьби і приниження, зради рідної землі чи мудрого рішення?

(Ціною власного приниження мудрий політик Данило Галицький зберіг недоторканість рідної землі, не допустив туди татарських баскаків і не став платити постійної данини, лише час від часу надсилаючи дарунки Батию. Він виграв час для організації відсічі.)

Невеселий вертався князь Данило в рідну землю. Прикро йому було, що він, син славного князя Романа, нащадок великого Мономаха, мусив признати над собою зверхність татарського хана. Данило розгорнув широку підготовку до боротьби з поневолювачами. З цією метою він заключив військові союзи з недавніми ворогами: польськими князями, угорським королем. Здійснив успішні походи проти литовців, в Чехію та Сілезію, захопив Люблін. Так далеко на захід не заходив жодний з давньоруських князів, навіть Володимир Великий та Ярослав Мудрий.

      Дипломатичним заходам Данила сприяли династичні шлюби з європейськими володарями

                     Династичні зв’язки Данила Романовича

Польща  Литва  Угорщина  Австрія Володимирсько-Суздальське князівство 

Данило звернувся до папи римського Інокентія IV ( мал. стор. 136) з проханням допомогти зібрати рицарів Європи на хрестовий похід проти монголо- татар. За це він погоджувався на перехід своїх земель під церковну юрисдикцію Риму. Засновує Галицьку митрополію. У 1253 р. він отримав від папи Інокентія IV королівську корону. Коронували його в Дорогочині ( мал. стор. 137 підручника) З того часу всі західні хроністи  почали титулувати Данила королем, а Галицько- Волинську державу Руським королівством. Отже, Данило Галицький був першим руським королем.

Питання до класу: На вашу думку, чи була доцільна коронація  Данила Галицького?

Але папа не надав реальної допомоги Данилові в боротьбі проти орди, тому взаємини між Данилом і Римом не переросли у стійкий союз.

( перегляд фільму “ Данило Галицький і татари” -4 хвилини )

     Завдання до фільму:       чому Данилу Галицькому не вдалося визволити Русь від золотоординського панування?

Учитель: я думаю, настав час зустрітися з тим, кого вважають людиною- епохою, людиною- символом- Данилом Галицьким ( учень в образі князя)

                Галицький:

Я прийшов до вас із давнини,

із XIII славного століття,

щоб зустріти молодь 15 зими

третього тисячоліття.

Радий я, що все гаразд у Вас

І що пам’ятають мене всюди.

Хочу, щоб минуле ожило у нас

І щоб гордістю наповнювались груди.

Учитель: пам'ять про Данила Галицького увічнена в сучасній Україні.

Пам’ятник  королю Данилу Галицькому в Галичині. 1998 р. скульптор О. Пиляєв ( стор. Підручника 152)

Закріплення нових знань та умінь:

1.     Проблемне завдання: Данило Галицький видатний  полководець, мудрий політичний діяч, будівничий, мужня людина. Доведіть чи спростуйте цю тезу.

2.     Стосунки між братами Романовичами- це правило чи виняток в історії Руської держави? ( робота з документом  в підручнику стор. 221)

3.     Які риси характеру, на вашу думку, були необхідні князеві як державникові, полководцеві? ( витримка, стриманість, патріотизм, сміливість, хоробрість)

4.     І. Крип’якевич  дав таку оцінку діяльності:”Данило – це найбільша постать в історії Галицько- Волинської держави. Трудом свого життя він відбудував державу свого батька Романа і поклав основу під її дальший розвиток”. Доведіть або спростуйте цю оцінку.

5.     Гра “Бюро знахідок”. На дошці малюнки, на яких зображені речі. Встановіть, які б речі ви повернули  Данилу Галицькому. Чому?

6.     Впізнай історичну особу:

-         “ По смерті ж великого князя…, вікопомного самодержця всея Русі, який одолів усі поганські народи, мудрістю ума додержуючись заповідей Божих, він бо кинувся  на поганих, як той лев, сердитий же був, як та рись, губив (їх), як той крокодил…”

-         “ О, лихіша лиха честь татарськая! (Він), що був князем великим…, нині сидить на колінах і холопом себе називає! А вони данини хочуть, і погрози ідуть, і він життя не надіється!”

-         “Перш за все не забувайте убогих, а яко можете, по силі годуйте їх і подавайте сиротам…Що вмієте, того не забувайте, а чого не вмієте, того навчайтесь.

Домашнє завдання: сьогодні  ми подорожували у складі дружини, а наступного разу кожен піде своєю стежкою. Щоб правильно її знайти, записуємо у щоденник дороговказ

$ 22

2 рівень - скласти портрет Василька Романовича

3 рівень - скласти порівняльну  таблицю “ Роман Мстиславович і Данило Галицький”

4 рівень – взяти інтерв’ю  у Данила Романовича.                          

 ТЕМА. Внутрішня і зовнішня політика ВОЛОДИМИРА ВЕЛИКОГО. Прийняття християнства.

Мета: охарактеризувати князя Володимира як державного діяча; про­аналізувати зовнішню і внутрішню політику; зрозуміти значення його релігійної реформи: розвивати історичне мислення, формувати вміння аналізувати історичні факти і події, оцінювати їх значення; сприяти фор­муванню патріотичної свідомості.

Тип уроку: засвоєння нових знань та вмінь.

Поняття: «християнство», «монастир».

                                               ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

Повідомлення теми та мети уроку.

ІІ. Актуалізація опорних знань

Завдання

1. Пригадайте імена київських князів, що правили до Володи­мира.
2. Як княгиня Ольга та її син Святослав дбали про піднесення авто­ритету Київської Русі?

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Реформа	Зміст
Адміністративна	Всю країну було поділено на вісім округів, округи — на волості, на чолі яких було поставлено довірених осіб або синів Володимира
Військова	Військо Володимира утворювало з найманців, які ма­ли право володіти земельною власністю
Оборонна	Було проведене широке будівництво фортець, укріп­лень навколо Києва, які стали опорними пунктами в боротьбі з печенігами
Містобудівна	Будувалася велика кількість нових міст по берегах основних річок країни
Судова	Володимир прагнув розмежувати єпископський та градський суди
Фінансова	Князь Володимир карбував власні гроші
Релігійна	Спробував реформувати язичництво; запровадив хрис­тиянство

Учитель. Князь Володимир (Володимир Великий) – син князя Святослава Ігоровича. У 969 р. Володи­мир став князем у Новгороді, а після смерті батька брав участь у міжусобній війні за київсь­кий престол; здобув перемогу над старшим братом Ярополком, який був убитий. Ставши київським князем, Володимир багато зробив для зміцнення держави, центральне” влади. Цьому сприяли реформи, проведені за його вимогою.

Робота з підручником

Прочитати текст підручника (С. 58, 61, 63) і скласти таблиці; «Реформи

князя Володимира».

Робота з атласом

Користуючись історичною картою «Київська держава в останній чверті X — першій третині XII ст.», простежте основні напрямки зовнішньої політики князя Володимира і складіть узагальнюючу схему.

Підкорив радимичів і в’ятичів		Приєднав хорватів			988 р. похід на Херсонес
Володимир
Приєднав решту слов’янських народів		985 р. похід на волзьких болгар			Захопив і приєднав польські землі

Завдання

1. Перегляньте інформацію атласа і доведіть, чи заперечте, ш; Київська Русь за роки правління Володимира перетворилась на імперію.
2. Чи був Володимир завойовником?

З 988 р. християнство стало державною релігією Київської Русі, а язичницькі культи скасову­валися. Християнство створювало умови для подальшого зміцнення держави. Вивчивши табли­цю 23, ви зможете обґрунтувати це твердження.

Відмінності християнської релігії від язичницької віри

	Поширення	Пантеон	Організація	Джерела віри
Язичницька  віра	Племінна, територі­ально обмежена.	Поклоніння си­лам природи, чи­сленним богам.	Відсутня чітка релігійна органі­зація.	Основа віри – ус­ний міф.
Християнська релігія	Одна зі світових ре­лігій.	Поклоніння од­ному богу.	Сувора церковна організація (гла­ва церкви, свя­щеники різних рангів).	Основа віри -священна книга Біблія.

Прийняття християнства – одна з найважливіших подій історії Київської Русі. Воно не буде випадковим, мало передумови і причини, а також велике історичне значення.

Евристична бесіда

1. Із курсу всесвітньої історії згадайте, що таке християнство.
2. На які гілки воно розкололося?
1. Яке місто стало центром православ’я? У якій державі воно зна­ходилося?
2. Чи були раніше серед київських князів християни?

Передумови, причини» історичне значення прийняття християнства в Київській Русі

Передумови	Причини	Історичне значення
Тісні зносини з християнсь­кими державами. Знайомство слов’ян з християнством V-VIII ст.	Для зміцнення дер­жави необхідна державна релігія.	Сприяло зміцненню держави. Сприяло розвитку писемності, зодче­ства, іконопису. Підвищило міжнародний авторитет Київської Русі.

Останні дні життя Володимира Великого були затьмарені: його син Ярослав, князь Новгород­ський, пішов на батька війною. Володимир помер, не призначивши спадкоємця Київського престолу, який сам завоював у битвах. До цього часу склалася чітка система влади.

IV. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника(Свідерський Ю. 10., Ладиченко Т. В., Романишин Н. Ю. Історія України: Підруч. для 7 кл. — К.: Грамота, 2007. — § 6), читати, відповідати на питан­ня.
2. Написати твір «Якими були наслідки прийняття Руссю христи­янства? »

 Заснування Запорозької Січі

Мета: охарактеризувати господарську діяльність та звичаї козаків, а також процес утворення козацької держави — Запорозької Січі, дати оцінку діяльності першого козацького гетьмана Дмитра Вишневецького; розвивати в учнів уміння аналізувати текстові та візуальні історичні джерела, робити висновки, узагальнення й порівняння, визначати причини історичних явищ і подій, давати характеристику історичним діячам і визначати їх роль в історії; на прикладах козацьких звичаїв виховувати в учнів почуття гордості за український народ та почуття патріотизму. Основні поняття: «козак», «Запорозька Січ», «козацька республіка», «гетьман», «кошовий отаман», «козацька рада», «кіш», «курінь», «козацькі клейноди». Обладнання: карта, роздавальний матеріал з текстовими та візуальними історичними джерелами, схемами, таблицями, портрет Дмитра Вишневецького. Тип уроку: урок засвоєння нових знань Очікувані результати Після цього уроку учні зможуть: • застосовувати та пояснювати на прикладах терміни: «козацтво», «низове козацтво», «Січ», «Запорозька Січ», «козацька республіка», «козацькі клейноди»; • характеризувати господарську діяльність та звичаї козаків; • визначати особливості військово-політичної організації козацтва; • показувати на карті території проживання козацтва та місця січей-фортець та Запорозької Січі; • удосконалити навички роботи з джерелами інформації, робити висновки, узагальнення, вміння будувати розповідь, давати характеристику історичним діячам. Хід уроку І. Актуалізація опорних знань учнів Евристична бесіда 1. Що означає слово козак? 2. Пригадайте причини виникнення українського козацтва. 3. У зв’язку з якими подіями в писемних джерелах уперше згадуються українські козаки? 4. Покажіть на карті території, де відбувалось формування українського козацтва. ІІ . Мотивація навчальної діяльності У ч и т е л ь. Перші згадки про козацтво датуються ще ХІІІ ст. (1240) у Початковій монгольській хроніці, а також ХІV ст. (1303) у словнику половецької мови «Кодекс Куманікус». Вживається воно у протилежних значеннях «страж» і «розбійник». А польський хроніст М. Стрийковський вважає, що козаки походять від ватажка Козака, який боровся з татарами. Ці факти говорять про те, що проблема походження козацтва на сьогодні є дискусійною. Цікаво знати У сучасній історичній науці існують такі версії, що пояснюють походження козацтва: 1. «Хозарська» — козаки походять від давнього народу степу «хозарів». 2. «Татарська» — родовід козаків ведеться від злиття татарського і місцевого народу часів Київської Русі. 3. «Автохтонна» — козацтво є прямим спадкоємцем вічових громад Київської Русі, які трансформувалися у козацькі громади за литовської доби. 4. «Бродницька» — козацтво походить від слов’янського населення степу часів Київської Русі, які жили у пониззі Дунаю і яких називали «бродниками». 5. «Уходницька» — від сформованих у Наддніпрянщині громад вільних озброєних людей, які прибували сюди на промисли. 6. «Захисна» — поява козацтва була необхідна для захисту південних рубежів від татарської агресії. 7. «Соціальна» — козацтво формується внаслідок посилення економічного, політичного, соціального і національного гніту на українських землях, що спонукало селянство до масових втеч. 8. «Черкаська» — козацтво виникає внаслідок міграції в Подніпров’я черкесів, які до того проживали в Тмуторокані. 9. «Чорноклобуцька» — козаки є нащадками племені чорних клобуків, які жили по берегах річки Рось саме на кордоні зі степовими районами. 10. «Болохівська» — походять від давніх громад болоховців, які після встановлення монголо-татарське ярмо добровільно прийняли протекторат Орди. У ч и т е л ь. На сьогоднішньому уроці ми з вами продовжимо розмову про козаків, схарактеризувавши їхню господарську діяльність та звичаї, а також процес утворення козацької держави — Запорозької Січі. Наприкінці уроку вам необхідно буде дати відповідь на запитання: • Яка із вищенаведених теорій, на вашу думку, є найбільш вірогідною і чому? ІІІ . Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу Питання про зовнішній вигляд козаків та їхні звичаї вивчається шляхом використання розповіді учнів (адже вони готували вдома повідомлення з цих питань). Доцільно буде також використати при цьому ілюстрації, які допоможуть краще опрацювати ці питання. Під час прослуховування повідомлень про козацькі звичаї решті учнів можна запропонувати самостійно визначити й записати в зошит позитивні й негативні характеру українського козака. Робота з документом Цей документ можна використати в разі необхідності, коли повідомлень учнів буде недостатньо для висвітлення питання про козацькі звичаї. Документ 1 «Запорізькі козаки носять як відмінний знак на маківці голови чуб, великий, наче жмуток пір’я. Решту голови вони голять. Вони надають такого значення цьому чубові, що коли один козак вирве його в іншого, то мусить заплатити йому п’ять карбованців. Якщо один козак має таку злостивість, що вб’є другого з умисним наміром, то його кладуть на тіло вбитого і їх ховають в одній могилі. В запорозьких козаків курені завжди стоять відчинені. Будь-який мандрівник чи перехожий може туди зайти і з’їсти все, що він знайде їстівного, якщо навіть нікого нема вдома. Йому навіть ніхто не дорікне, як він усе з’їсть, але він не може нічого забрати з собою, якщо не хоче наразитися на суворе покарання, бо існує священний принцип недоторканності будь-якої речі, що знаходиться в курені. З цього принципу, якого вони ретельно дотримуються, випливає обов’язок для того, хто знайде яку-небудь річ на Січі, прив’язати свою знахідку до високого стовпа й лишити її там протягом трьох днів, після того, якщо не з’явиться її власник, він може вважати її своєю. Та якщо він забере річ, не виставивши її на огляд, і не відкриється, тоді його самого прив’язують до високого стовпа посередині майдану й кладуть біля нього чимало київ. Кожен, хто проходить повз прив’язаного, повинен узяти кия і тричі вдарити винного. І якщо навіть перший удар стане смертельним, то ніхто не докорятиме, а всі негайно схвалять цю дію оплесками. Після трьох ударів частують потерпілого чаркою горілки, посудина з якою стоїть поблизу, приказуючи: «Пий, вражий сину!» Від часу, коли запорозький козак залишає свій курінь, щоб ніколи до нього не повернутися, він втрачає свою назву козака-запорожця і дістає ім’я гайдамаки або розбійника з битого шляху. Щоб убезпечити себе від вошей, запорозькі козаки варять дуже жирну рибу, що зветься осетрина. Коли жир вкриє воду у казані, козак занурює у нього нову сорочку й лишає її на певний час просочитися тим жиром. Потім він вдягає її і зніме лише тоді, коли вона стане зовсім дірява. Коли козаки мали гарячку, то звичайним засобом проти неї служить половина заряду гарматного пороху, розведеного в горілці, що її вигнано з зерна. Проковтнувши цю суміш, вони лягають, засинають і прокидаються в доброму здоров’ї. Інші замінюють порох на попіл. Коли їх поранено і нема кому подати їм допомогу, вони беруть жменю землі, розводять її своєю слиною і змащують рану». (Шерер Ж.-Б.Літопис Малоросії. — К.: Український письменник, 1994. — С. 63–69) Робота з історичними текстами Для більш детального опрацювання питання про господарську діяльність козаків можна використати такі текстові джерела. Документ 2 «Господарська діяльність угодників була різноманітна. Вони в’ялили рибу, засолювали її в діжки, ловили диких коней, заготовляли м’ясо, сало і шкури диких тварин, а також цінне хутро, великі прибутки давали їм пасіки. Чимало людей займалися степовими промислами, їздили до чорноморських лиманів по сіль». (Сас П. М. Історія України. XVI– XVIII ст. — Львів: Дивосвіт, 2001. — С. 28) Документ 3 «І воно (південне дозвілля) притягувало до себе людей смілих і відважних, котрі не боялися йти в дикі степи, назустріч татаринові — готові були битися з ним, аби тільки користати з багатства й свободи тої без панської землі. ...Сунула сила людей і розходилася по тутешніх просторах, займаючись ловлею риби, звіра, пасічництвом. Збиралися в ватаги, обирали собі отамана, запасали зброї й усякого припасу і з ранньої весни рушали в степові «уходи», щоб там господарити до пізньої осені, а потім із запасами меду, риби, шкір, коней та іншої худоби вертали на «волость». Але там чекали їх урядники старостинські і відбирали добру пайку, і то найкращої здобичі. Тому сміливіші не вертали на зиму, а зимували в степу. Офіціально се означало промисли в степових уходах, рибальство, ловецтво і бджільництво. Але з такої офіціальної стежки воно звичайно переходило на не офіціальну, що звалося “лупленням чабанів татарських або турецьких”». (Грушевський М. С. Ілюстрована історія України. — К.: Наукова думка, 1992. — С. 172–173) Запитання 1. На основі цих документів визначте основні заняття козаків. 2. Як ви думаєте, що Грушевський мав на увазі, говорячи про таке заняття козаків, як «луплення чабанів татарських»? 3. Що змушувало козаків не повертатися додому, а селитися в південних степах? У ч и т е л ь. Згодом козаки почали ставити для безпеки від татар «городці» й «засіки», які називалися ще «січі». Чимало таких укріплень виникло на Дніпровському Низу (за порогами Дніпра), де починався Великий Луг — дніпровські плавні з численними островами, озерами й протоками. Козацтво міцно закріпилося в цьому регіоні. Татарські кочів’я були витіснені ближче до чорноморського узбережжя. Спорудження першої великої фортеці в пониззі Дніпра пов’язане з ім’ям Дмитра Вишневецького. Повідомлення одного з учнів про Дмитра Вишневецького. А решта учнів отримують таке завдання. • Дайте характеристику Дмитру Вишневецькому як історичному діячеві, використовуючи пам’ятку. Пам’ятка для характеристики історичного діяча 1. В якій країні жив історичний діяч, за яких історичних умов він розгорнув свою діяльність? 2. Опишіть його зовнішність і характер. Що вплинуло на формування його особистості? Які його риси варті наслідування, а які ні? 3. Інтереси якої верстви суспільства він виражав? 4. Назвіть результати його діяльності і дайте їм оцінку. 5. Сформулюйте своє ставлення до нього Історична довідка Дмитро Вишневецький • Народився в м. Вишневці на Волині в князівській родині. • Набув великого військового досвіду в боротьбі з турками і татарами. • Був черкаським і канівським старостою. • У 1552 р. заклав укріплення на острові Мала Хортиця. • У 1557 р. ця фортеця витримала 24-денну облогу татарського війська. • Ходив у походи на турецькі та татарські фортеці Очаків, Ісламкерман та у Молдавію. • У 1564 р. потрапив у полон до турків і був страчений за наказом турецького султана. У ч и т е л ь. На відміну від багатьох старост, які організовували козаків у південних українських степах на боротьбу з турками та татарами, Дмитро Вишневецький вперше розгорнув цю діяльність саме на Запорожжі й побудував першу козацьку фортецю на острові Хортиця. Це сприяло збагаченню організаційного і військового досвіду козаків. А ще можна запропонувати учням на опрацювання українську народну пісню: Документ 4. Пісня про Байду …Цар турецький к ньому присилає, Байду к собі підмовляє: «Ой ти, Байдо та славнесенький, Будь мені лицар та вірнесенький, Візьми в мене царівночку, Будеш паном на всю Україночку!» «Твоя, царю, віра проклятая, Твоя царівна поганая!» Ой крикнув цар на свої гайдуки: «Візьміть Байду добре в руки, Візьміть Байду і зв’яжіте, На гак ребром зачепіте!» Ой висить Байда та й не день, не два, Не одну нічку та й не годиночку; Ой висить Байда та й гадає, Та на свого цюрю споглядає, Та на свого цюрю молодого І на свого коня вороного: «Ой цюрю ж мій молодесенький, Подай мені лучок та тугесенький, Подай мені тугий лучок І стрілочок цілий пучок! Ой бачу я три голубочки — Хочу я убити для його дочки. Де я мірю — там я вцілю. Де я важу — там я вражу!» Ой як стрілив — царя вцілив, А царицю в потилицю, Його доньку в головоньку. «Ото ж тобі, царю, За Байдину кару! Було тобі знати, Як Байду карати: Було Байді голову істяти, Його тіло поховати, Вороним конем їздити, Хлопця собі зголубити». (Українські народні пісні та думи. — К.: Знання, 1992. — С. 36–37) Завдання 1. Визначте, про яку історичну особу йде мова в даній українській на родній пісні. 2. На основі даної пісні спробуйте схарактеризувати історичну постать Дмитра Вишневецького. 3. Як ви думаєте, чому народ увіковічнив пам’ять про Байду в українській народній пісні? 4. Яку невідповідність історичним фактам ви помітили в даній пісні? Як ви до цього ставитесь? У ч и т е л ь. Наприкінці 70-х років XVI ст. виникла військова організація козаків, центром якої було укріплення, яке називали Запорозька Січ, а козаків — запорозькими (назва походить від місця розташування). Далі діти працюють в групах. Їм учитель пропонує проаналізувати текстові та візуальні історичні джерела і дати відповідь на запитання. На виконання завдання їм відводиться час 4–5 хвилин. 1-а група Працює з ілюстрацією «Запорозька Січ» і документом. Документ 5 «Січ — то була простора площа на Дніпровім острові (спочатку на Хортиці, потім на Базавлуці і Томаківці). З усіх боків омивали ці острови могутні води Дніпра, а ще, крім того, на самім острові був викопаний глибокий рів, наповнений водою, та й поставлено високий, гострий частокіл з міцними брамами. На брамах, що на ніч замикалися, стояли гармати й козацька сторожа.. Довкола площі стояли побудовані хатки, так звані... «курені». Ті хатки були накриті очеретом або кінськими шкірами. В тій хатці жив один курінь з курінним отаманом. Посередині Січі стояла невелика церква св. Покрови, знадвору навіть скромна, але всередині оздоблена золотом й сріблом, бо козаки були набожні й дуже дбали про свою церкву, а під час читання Євангелія тримали шаблі наполовину витягнені з піхов, на знак того, що готові будь-якої миті боронити свою віру. Частину своєї воєнної здобичі призначали на церкву і купували щораз кращі нові хоругви та ікони. На Січі, крім хаток-куренів, були й склади зі зброєю, з гарматами, з човнами та харчами. Коло складів стояла нічна сторожа». (Гриценко І. С., Карабанов М. М., Лотоцький А. Л. Гомін віків. — К.: Проза, 1994. — С. 74–76) Завдання 1. Користуючись документом та ілюстрацією, опишіть вигляд Запорозької Січі. 2. Як ви думаєте, чому Запорозька Січ виникла на острові? 3. Які факти свідчать про те, що козаки були людьми набожними? 2-а група Працює з документом та ілюстрацією «Козацька рада». Документ 6 «Гетьмана (чи «старшого») вибирає військо на раді. На військовій раді обмірковують і всі важливіші питання. Часом, коли на військовій раді трудно було дійти ладу, то вибирали з себе тіснішу раду, і та, обміркувавши, подавала свої думки усій (широкій) раді. Рада зі своєю старшиною не церемониться, вибирає і скидає, але, вибравши, слухає її у всьому. Голосування в раді не було: рішення об’являлось криком та киданням шапок угору. Взагалі, військова рада сильно нагадує старе українське віче». (Козацькі ватажки та гетьмани України. — Львів, 1991. — С. 12) Завдання На основі ілюстрацій і документа охарактеризуйте політичний устрій Запорозької Січі. Назвіть органи січового правління. 3-я група Працює зі схемою «Політичний, адміністративний та військовий устрій Запорозької Січі» та ключовими словами до нього. Політичний, адміністративний і військовий устрій Запорозької Січі Козацька рада — законодавчо-розпорядчі збори всіх козаків, де мав право вільно висловити свою думку кожен козак і на якій вирішувалися всі найважливіші питання. Рада була вищим органом влади на Січі. Гетьман — старший, головний серед козаків, був головнокомандувачем, мав вищу судову і виконавчу владу, а також представляв Військо Запорозьке під час переговорів, обирався на козацькій раді. Військові старшини — адміністрація на Січі, обиралася також на козацькій раді. Курінь — житло козаків. Кіш — все козацтво, козацький табір. Завдання Розгляньте схему і зробіть узагальнення з питання про політичний, адміністративний і військовий устрій Запорозької Січі. Питання про козацькі клейноди вивчається шляхом опрацювання таблиці та ілюстрацій, що супроводжується розповіддю вчителя. Історична довідка Клейноди — військові знаки, регалії, або атрибути козацтва. Вперше були надані Війську Запорозькому польським королем Стефаном Баторієм у 1576 р. Серед них були: • булава — вид зброї, що являє собою металевий стержень з кулею на кінці, символ влади гетьмана та кошового отамана; • бунчук — мідна або золочена куля на дерев’яній палиці із прикріпленим пучком кінського волосся; • корогви — різнокольорові козацькі прапори із зображенням святих, хрестів, зброї; • перначі (шестопери) — менші ребристі булави, символи влади козацьких полковників; • печатка — мала круглу форму із зображенням козака у гостроверхій шапці на голові, із шаблею, порохівницею при боці, із самопалом на лівому плечі, а навколо надпис: «Печать славного Війська Запорозького Низового»; • литаври — великі мідні котли, обтягнуті шкірою, що служили для подання різного роду сигналів Герб Війська Запорозького — постать козака, озброєного мушкетом і шаблею, — виник у другій половині XVI ст. Законної сили він набув за короля Стефана Баторія. Цей герб було вперше зображено на печатці Війська Запорозького у 1595 р. за гетьманування Григорія Лободи. Згодом цей герб стали зображувати на прапорах, портретах, іконах, у руко- писних та друкованих виданнях. ІV. Узагальнення та систематизація знань На закріплення нового матеріалу вчитель пропонує ознайомитися з документом і дати відповідь на запитання. Робота з документом Документ 7. З «Опису України» Гійома де Боплана «Коли зберуться всі старі полковники і старі козаки, що користуються серед них пошаною, кожен із них віддає свій голос за того, кого вважає за найздібнішого, і той визначається більшістю голосів. Якщо обраний не хоче приймати посади, відмовляючись невмінням, малими заслугами, браком досвіду чи похилим віком, це йому не допомагає... Якщо обраний козак приймає на себе обов’язки старшого, то дякує зібранню за виявлену честь, хоча додає, що недостойний і для такої посади нездатний, далі ж, однак, урочисто запевняє, що докладе зусиль і старання, аби гідно послужити всім взагалі, так і кожному зокрема, і що завжди готовий покласти своє життя за своїх батьків (так вони називали між собою один одного). На ці слова кожен плеще в долоні, вигукуючи: «Слава! Слава!» Потім усі один за одним відповідно до свого рангу йдуть вклонитися йому». Запитання Як ви вважаєте, яка подія із життя запорожців описана в документі, і що ви про неї дізналися на сьогоднішньому уроці? Потім учні дають відповідь на поставлене на початку уроку запитання: • Яка із теорій про походження козацтва, на вашу думку, є найбільш вірогідною і чому? V. Домашнє завдання 1. Параграф 5. 2. Написати невеличкий твір «Один день із життя козака». 3. Підготувати повідомлення: 1) «Іван Підкова»; 2) «Криштоф Косинський»; 3) «Северин Наливайко».

 Тема: Наддніпрянська Україна в 1907 – 1914 роках

Мета: охарактеризувати соціально-економічне та політичне становище Наддніпрянської України в складі Російської імперії в 1907–1914 рр., акцентувавши увагу на проведенні аграрної реформи Столипіна; розвивати в учнів уміння аналізувати історичні джерела, робити висновки, виділяти головне і другорядне, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, висловлювати свою точку зору; виховувати в учнів національні та патріотичні почуття.
Основні поняття: «третьочервнева монархія», «реакція», «реформа», «шовінізм», «ТУП».
Обладнання: роздавальні картки з документами, ілюстраціями, схемами, таблицями.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Очікувані результати
Після цього уроку учні зможуть:
• характеризувати соціально-економічне та політичне становище Наддніпрянської України в складі Російської імперії в 1907–1914 рр.;
• на основі аналізу різних джерел інформації:
а) узагальнити основні факти щодо проведення Столипінської аграрної реформи та формулювати власну оцінку реформи;
б) аналізувати стан українського національного руху та діяльність українських політичних партій у 1907–1914 рр.
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ . Актуалізація опорних знань учнів
Діалогічне спілкування
1. Пригадайте причини поразки та значення революції 1905–1907 рр.
2. Які були здобутки українського національного руху в роки революції? Які чинники в даний період сприяли його розвиткові, а які гальмували?
3. Які українські партії діяли за часів революції та які завдання ставили вони перед собою?
4. Які обставини на початку ХХ ст. стримували розвиток сільського господарства?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
У ч и т е л ь.
3 червня 1907 р. була розігнана ІІ Державна дума і підписаний новий виборчий закон, який обмежив права селян та робітників і розширив права поміщиків і буржуазії. Ці події названо державним переворотом, а політичний режим, який склався, Третьочервневою монархією. Настав період реакції — це придушення всього прогресивного, ліквідація здобутків революції 1905–1907 років.
ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
Період реакції в Україні
Робота з документом
Із праці Бойка О. Д. «Історія України»
«У багатьох районах Російської імперії було введено «воєнний», або ж «особливий», стан. Катеринославська, Полтавська, Таврійська, Харківська, Чернігівська та Херсонська губернії тривалий час перебували в стані посиленої охорони. У цих регіонах заборонялись будь-які збори, наради, навіть не дозволялося збиратися декільком особам у приватних квартирах.
Період реакції — це час «надзвичайних заходів» у боротьбі з революційним рухом, зростання кількості арештів, сваволі воєнних судів зі спрощеною формою судочинства, масових заслань без суду і слідства, погромів профспілок, заборони демократичних видань тощо. …Активно запрацював репресивний апарат. …Було засуджено 26 тисяч осіб, з яких 5 тисячам винесено смертні вироки. У переповнених тюрмах країни перебувало майже 180 тис. осіб».
Завдання
1. Як ви розумієте суть періоду реакції?
2. Якими каральними заходами він супроводжувався?
У ч и т е л ь. Період реакції, що настав після революції 1905–1907 рр., в історії пов’язують з іменем Петра Аркадійовича Столипіна.
Аграрна реформа П. Столипіна
Робота з джерелами інформації
1-а група
Революція 1905–1907 рр. довела, що аграрне питання з економічного переросло в політичне. Його нерозв’язаність поглиблювала конфронтацію в суспільстві, посилювала соціальне напруження та політичну нестабільність. Будучи залишком феодалізму, самодержавство тривалий час консервувало свою опору — два інших релікти часів кріпосництва: поміщицьке землеволодіння та селянську общину.
На початку ХХ ст. деградація поміщицького землеволодіння стала цілком очевидною, а община показала не лише свою нездатність ефективно господарювати, а й належно контролювати настрої селян. Саме тоді ще
в ході революції прем’єр-міністром П. Столипіним було проголошено курс на реформування аграрного сектора. Комплекс реформ, розпочатих указом 9 листопада 1906 р., був логічним продовженням модернізаційних процесів у Росії середини ХІХ ст. У його основі лежало три головні ідеї: руйнування селянської общини, дозвіл селянину отримати землю в приватну власність (хутір чи відруб), переселення селян у малозаселені райони Сибіру, Середньої Азії, Північного Кавказу. Стрижнем столипінської аграрної реформи була ставка на особисту ініціативу та конкуренцію, які протиставлялися традиційній общинній рівності та бідності.
Завдання
1. Як автор пояснює причини, що спонукали Столипіна до проведення аграрної реформи? Чи згодні ви з його точкою зору? Чому?
2. Які три головні завдання повинна була вирішити ця реформа?
3. Як ви думаєте, чи можна вважати цю реформу «логічним продовженням
модернізаційних процесів у Росії середини
ХІХ ст.»? Свою думку аргументуйте.
Останнє завдання виконується методом «Прес».
2-а група
З указу Петра Столипіна (1906)
«…Селяни дістають право вільного виходу з общини із закріпленням у власність окремих домохазяїн ділянок, які переходять до приватного володіння, з громадського наділу…
1. Кожний домохазяїн, що володіє надільною землею за общинним правом, може в будь-який час вимагати закріплення за собою в приватну власність частини, яка належить йому, з визначеної землі…
4. Домовласники, за якими закріплені в приватну власність ділянки общинної землі, зберігають за собою право користуватися в незмінній частині тими сіножатями, лісними та іншими угіддями, які надаються на спеціальних підставах…
Вимоги про закріплення в приватну власність частини з общинної землі ставляться через сільського старосту громаді, яка за ухвалою, прийнятою більшістю голосів, зобов’язана у місячний термін з дня подання заяви вказати ділянки, що переходять у приватне володіння домохазяїна…»
Завдання
1. Користуючись цим документом, проаналізуйте суть столипінської аграрної реформи.
2. Чи змінювала якось життя селян ця реформа? Зробіть висновки.
3-я група
Аграрними перетвореннями П. Столипін хотів комплексно розв’язати низку важливих завдань: підвищити ефективність сільськогосподарського виробництва, селянського господарювання, зміцнити соціальну опору самодержавства на селі, розв’язати проблему аграрного перенаселення. Хоча здійснення столипінських планів у перспективі обіцяло поліпшення ситуації, в суспільстві вони були зустрінуті здебільшого ворожо.
Завдання
1. Які завдання повинна була розв’язати аграрна реформа?
2. Спробуйте продовжити думку О. Д. Бойка і пояснити, чому реформу сприйняли ворожо.
3. А як, на вашу думку була сприйнята реформа самими селянами?
4-а група
Найбільший успіх реформа Столипіна мала в Україні. Це пояснюється особливостями української ментальності, сильнішим, ніж у росіян, прагненням до індивідуального господарювання, порівняно меншою поширеністю на території України селянських общин. Протягом 1907–1915 рр. на Правобережжі вийшли із общини 48 % селян, на Півдні — 42 %, на Лівобережжі — 16,5 %. На 1916 р. утворилося 440 тисяч хуторів, що становило 14 % селянських дворів. Ці показники були значно вищими, ніж у європейській Росії, де з общини виділилося 24 % селянських господарств, а переселилися на хутори 10,3 %.
Завдання
1. Поясніть, чому реформа Столипіна мала більший успіх в Україні, ніж у Росії.
2. А як ви думаєте, чому на Лівобережжі реформа не мала таких значних успіхів, як на Правобережжі чи на Півдні України?
5-а група отримує найскладніше завдання, тому вона повинна формуватися із числа сильніших учнів, так званих учнів-експертів.
Прослухавши відповіді перших трьох груп, четверта група повинна спробувати визначити значення аграрної реформи Петра Столипіна, вказавши як позитивні, так і негативні її сторони (якщо діти самі не можуть впоратися із завданням, тоді їм на допомогу приходить учитель).
Завдання виконується методом «Дерево рішень», що орієнтовно матиме такий вигляд.
Значення реформи
позитивне негативне
• відкривала шлях до приватного селянського землеволодіння;
• дала поштовх до розвитку товарно- грошових відносин у сільському господарстві;
• сприяла розвитку особистої ініціативи і конкуренції;
• у господарствах заможних селян стали широко використовуватися сільськогосподарська техніка і добрива;
• підвищилася врожайність у селянських господарствах • реформа поглибила соціальне розшарування селянства і загострила відносини між бідними та заможними селянами;
• збільшила кількість селян-емігрантів з України;
• реформа не булла доведена до кінця
Із висловлювання П. Струве щодо аграрної реформи П. Столипіна
«Як би не ставилися до аграрної політики Столипіна — можна її приймати як найбільше зло, можна її благословляти як благодійну хірургічну операцію, — цією політикою він зробив величезний подвиг у російському житті. І зрушення воістину революційне… З аграрною реформою, яка ліквідувала общину, за значенням в економічному розвитку Росії в один ряд можуть бути поставлені лише звільнення селян і проведення залізниць».
Завдання
1. У чому, на думку автора, полягає значення аграрної реформи Столипіна?
2. А якої думки дотримуєтеся ви? Як можна визначити цю реформу: як «найбільше зло» чи «хірургічну операцію»?
Спробуйте висловити свою точку зору за допомогою методу «Прес».
Український національний рух.
Українські партії в 1907–1914 рр.
У ч и т е л ь. У 1911 р. Петро Столипін заявив, що «історичним завданням російської державності є боротьба з рухом, в теперішнім часі прозваним українським, що містить в собі ідею відродження старої України і устрою малоросійської України на автономних національно-територіальних основах».
Завдання
1. Як ви вважаєте, чи свідчить ця заява про те, що самодержавство визнавало історичність національного руху, адже до цього часу вони вважали український рух вигадкою купки фантастів?
2. Чому Столипін вважав український національний рух таким небезпечним?
У ч и т е л ь. Саме тому, що Столипін вважав український національний рух таким небезпечним, він проводить політику посилення національного гніту в Україні (див. табл.).
Посилення національного гніту
• Насадження ідеології російського великодержавного шовінізму. У 1908 році в Києві виникає шовіністична організація «Клуб російських націоналістів». Її мета — переконати українців, що вони лише гілка єдиної російської народності, а не окрема нація.
• 1909 рік — рішення про недопущення викладання українською мовою в школах. Також учителям заборонялося розмовляти з учнями українською мовою, а учням знижувалися оцінки за вживання українських слів.
• Закриття українських газет, товариств «Просвіта» та інших громадських організацій, заборона продавати українські книги, ставити концерти та вечори українською мовою;
• 20 січня 1910 року — «Столипінський циркуляр», за яким було заборонено реєструвати будь-які товариства і видавництва «інородців»;
• 1914 рік — заборона святкування 100-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка.
• Використання «чорних сотень» для фізичної розправи з прогресивною інтеліґенцією
Робота з термінами
Шовінізм (походить від прізвища солдата Шовена, який захищав політику Наполеона) — це пропаганда національної виключності якоїсь нації, панування однієї нації над іншими.
Робота з документом
Цензор Сергій Щоголєв про українську мову
«1. Украинский язык малопригоден для создания родной малороссам областной культуры.
2. Наличность в малорусской или украинской популярной литературе своеобразной орфографии является фактором, вредящим народной грамотности и тормозящим культуру Юга России.
3. Южнорусская народная школа не нуждается в малорусских учебниках и преподавании: учебники же и книги на языке украинском не только бесполезны, но и вредны.
4. Национализация малорусских народных училищ, как указано М. Драгомановым, наобходима для федеративного распада России, для уничтожения единства и сплоченности русского народа как великодержавной единицы в Европе.
5. В Западной Руси украинский книжный язык — плоть от плоти языка польского — обеспечивает украинскому движению поддержку и сочувствие колонизаторов».
Завдання
1. Прокоментуйте кожен із пунктів цього документа.
2. Яку мету, на вашу думку, переслідував автор, видаючи цю працю?
Робота з таблицею
Українські політичні партії у 1907–1914 рр.
• Партії значно ослабли, бо зазнавали переслідувань.
• Українська соціал-демократична спілка розпалася, частина її членів приєдналися до УСДРП.
• УСДРП також зазнала переслідувань, частина її членів емігрувала.
• УНП активізує свою діяльність у 1910–1914 рр., до неї приєднуються нові члени. Її лідер М. Міхновський видає у Харкові журнал «Сніп».
• УДРП втрачає єдність, частина її членів відходить від політики, частина приєднується до російської партії кадетів. Тому вирішено було перейти до діяльності без партії.
• 1908 р. — утворення ТУП (товариства українських поступовців)
Робота з документами
Із декларації ТУП «Наша позиція»
«…Державу ми розуміємо як вільну спілку рівноправних та рівноцінних націй, серед яких не повинно бути ні гнобителів, ні гноблених.
Адже боролися ми й боротимемося за демократичну автономію України, гарантовану таку ж федерацію рівноправних народів, за цілковите забезпечення культурно-національних вартостей і політичних прав українського народу».
Завдання
1. На основі цього документа визначте основні завдання, які ставило перед собою Товариство українських поступовців?
2. Як вони прагнули розв’язати національне питання в Україні?
Законопроект про навчання українською мовою, внесений депутатами українцями на розгляд ІІІ Державної Думи у 1908 році (витяг)
«1. Щоб по тих сторонах, де живе український народ, в народних школах учено українською мовою…
2. Книжки до учення щоб були приладжені до розуміння дітей українських і до потреб тамошнього життя.
…При теперішній науці, коли на Україні вчать по школах російською мовою, темнота розвелася по Україні страшенна. Між народом українським удвоє менше грамотних, ніж між народом великоруським; в деяких губерніях українських між українцями ледве знайдеться один грамотний на десять душ… Так підупав український народ, такий здатний, талановитий з природи своєї, що колись далеко вище своєю освітою стояв від народу великоруського, та дивував сторонніх людей своєю освітою й охотою до книжки та науки».
Завдання
1. Які вимоги українських депутатів звучать у даному законопроекті?
2. Як ви думаєте, чи могла схвалити Державна Дума даний законопроект? Чому?
З промови депутата Григорія Петровського на засіданні ІV Державної Думи 2 червня 1913 р.:
«Арешти, обшуки, штрафи, поліцейські переслідування за таємне навчання рідної мови, — скажіть, де це ще збереглося? Де це може бути в ХХ ст.? Це відбувається у «слов’янській» державі щодо слов’янських націй — у Росії…
Українцеві досить оголосити читання лекцій українською мовою, і, хоч у цій лекції не буде нічого політичного і злочинного, нічого незаконного, ця лекція буде заборонена. Чому? Тому, що вона читатиметься українською мовою.
…Український клуб закривається тільки тому, що там знайшли книги, які були пропущені через кордон… Ми одержуємо багато наказів і прохань про те, щоб ці факти оголошувати перед усім народом з цієї трибуни».
Завдання
1. У чому, на думку промовця, Російська імперія перевершила у ХХ ст. усі цивілізовані держави світу?
2. На основі цієї промови визначте вимоги українців у ІV Державній Думі.
У ч и т е л ь
Напередодні Першої світової війни в українському національному русі з’явилася ідея політичного відокремлення (сепарації) України від Росії. Її ідеологом був Дмитро Донцов. Дмитро Донцов стверджував: «Сепаративні течії спершу слабі, поборювані «автономістами» й соціал-демократами, скоро дістали ґрунт під ногами. Постала сепаративна література, декілька часописів на російській Україні стали на службу цій ідеї».
Завдання
1. Як ви вважаєте, чому ідея політичного відокремлення України від Росії постала напередодні Першої світової війни?
2. Як це пояснює Дмитро Донцов?
3. Як ви можете це пояснити?
V. Узагальнення та систематизація знань
Графічний диктант
Позначте правильні твердження знаком «+» , а неправильні — знаком «–» .
1. Петро Столипін обіймав посаду Міністра фінансів Російської імперії.
2. Після революції 1905–1907 рр. розпочався період політичної реакції.
3. Указ про початок аграрної реформи було видано 9 листопада 1907 року.
4. За реформою селянам дозволялося переходити на хутори і ставати землевласниками.
5. Продавати свої наділи селяни не мали права.
6. Переселятися селянам за межі України не дозволялося.
7. Банк давав позики селянам терміном на 45 років.
8. У 1910 році було прийнято рішення про недопущення викладання українською мовою в школах.
9. 20 січня 1910 року — прийняття «Столипінського циркуляру», за яким заборонялася діяльність будь-яких політичних партій і громадських організацій.
10. 1908 рік — рік утворення ТУП (товариства українських партій).
11. Українська громада представила свій законопроект про навчання українською мовою у ІІІ Державній Думі.
12. Дмитро Донцов був ідеологом політичного відокремлення України від Росії.
VІ. Домашнє завдання
1. Параграф 6,7
2. Декілька учнів готують повідомлення про розвиток культури
в Україні на початку ХХ ст.

Комунальний заклад „Навчально-виховне об’єднання „Загальноосвітній навчальний заклад І – ІІІ ступенів № 1 – Дитячий юнацький центр „Перлинка” Кіровоградської міської ради

 Кіровоградської області”

Конспект уроку з теми: «Наддніпрянська Україна в1907 - 1914 роках» (10 – А клас)

                                                                         Матеріали підготувала вчитель                                                                                                                                

                                               історії

        

                                                                                Колесник В.С.

                                    Кіровоград 2015

Конспект уроку на тему: «Початок правління князя Володимира»

Мета: проаналізувати основні напрями політики князя Володимира, визначити роль його діяльності для зміцнення держави на Русі; на основі знань учнів про причини виникнення релігій з'ясувати загальні ознаки й відмінності між язичництвом та християнством; з'ясувати значення прийняття християнства для Русі; розвивати вміння працювати з картою, історичними документами, текстом підручника, складати схему-портрет, давати оцінку історичним явищам; виховувати почуття патріотизму на прикладі життя й діяльності історичних діячів.

Тип уроку: урок формування й удосконалення вмінь та навичок.

Обладнання: карта «Київська Русь в ІХ-ХІ ст.», портрет князя Володимира, підручники, мультимедійна презентація, відеофільм про походи Володимира.

Основні терміни: культ, канонізація.

Основні дати:

·         980-1015 pp. — князювання Володимира Великого;

·         988 р. — проведення адміністративної реформи;

·         988 р. — запровадження християнства.

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть: складати схему-портрет історичної особи; визначати роль історичної особи в історії; вдосконалити навички роботи з історичною картою; працювати з різними історичними джерелами; вдосконалити вміння аналізувати історичні документи; визначати відмінні ознаки християнства та язичництва; визначати та аргументувати свою позицію; з'ясовувати історичне значення хрещення Русі.

Епіграф: Прийдіть, вірні, заспіваймо духовну пісню і прославмо Христа, який світло прославив чесного Володимира Великого князя. Канон утрені празника

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Учитель. Ми продовжуємо вивчати процес становлення й розвиток держави Київська Русь. Пригадаймо деякі загальні моменти її історії.

Бесіда

1.Які слов'янські народи увійшли до складу Київської Русі?

2.Назвіть перших князів Київської Русі. Представниками яких династій вони були?

З.Яка династія закріпилася в Київській Русі?

4.Назвіть князів династії Рюриковичів.

5.Хто з них не вів воєн, а хто й із коня не злазив?

6.Хто з князів прийняв християнство?

7.Якою була віра у русинів до прийняття християнства?

Гра «Вгадай князя за описом»

1. Усе життя провів в походах,

На битву, як на свято, йшов,

Та на Дніпровських на порогах

Свою геройську смерть знайшов.

Хан з його черепа зробив

І золотом прикрасив чашу.

 Якого князя хан розбив? Чекаю відповідь я вашу!

2.         Жона. Вдова. Княгиня. Мати...

Яку ти мужність осягла?!

Як високо змогла піднятись

І влади велич вознесла!

Тобі вдалось зміцнить державу,

Намітить християнству путь,

Творить земні славетні справи,

Цього не вправі ми забуть.

3.         Він був грозою Царгорода,

Прибив свій щит там на врата

І вигідну уклав угоду —

Йшла дань на руські всі міста.

 Але пророцтво волхви склали,

 Що від коня свого померти мусить.

Сміявся він князь,

Бо він не знав, що з черепа змія укусить.

Відповіді: 1 Святослав; 2 княгиня Ольга; 3 Олег Віщий.

ПІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Учитель. На сьогоднішньому уроці ми ознайомимося із життям ще одного князя Київської держави — Володимира, якого народ звав Ясним (Червоним, Красним) Сонечком, церква канонізувала його як Святого, історики ж назвали Великим.

Проблемне питання уроку

За що князь Володимир дістав прізвиська Ясне Сонечко, Святий та Великий?

Учитель. А щоб легше нам було це з'ясувати, давайте спробуємо в ході уроку намалювати схему-портрет князя Володимира.

Метод « Дерево пізнання»

Учитель. Святослав задля зміцнення держави розділив між трьома синами великі міста Руські: Ярополка посадив у Києві, Олега —на древлянській землі, а Володимира — Новгороді. Після смерті Святослава 972 року між його трьома синами розпочалась міжусобна боротьба за владу.

Старший син Ярополк пішов війною на Олега, захопив древлянськуземлю. Згодом захопивНовгород, де сидів Володимир. Володимир зібрав військо з варягів, відвоював Новгород і пішов наКиїв. А 980 року став єдиновладним князем Русі.

(Розповідь про походження Володимира.)

Заручившись підтримкою чужинців, він пообіцяв заплатити  їм грошову винагороду — по два гривні за кожного киянина. Але обіцянку не виконав. Побоюючись за долю Русі, він розпочав військову реформу задля зміцнення свого війська.

Першимзавданням Володимира було об'єднати усі східнослов'янські племена з центром у Києві, тобто зібрати усі землі, завойовані його батьком Святославом.

Робота з картою

Учитель. Давайте відобразимо це на схемі-портреті.

Після приєднання до Києва усіх східнослов'янських племен було завершено об'єднання Київської Русі. Вона стала найбільшою державою Європи. Загальна її площа досягла 800 тис. км².

Завдання: Спираючись на опис учителя, позначити на карті кордони Київської Русі.

Отже, кордони Київської Русі простягались від Дністра, Закарпаття на заході до Оки та Волги — на сході, від Чудського, Ладозького озер — на півночі до Причорномор'я та Приазов'я — на півдні.

Давайте звернемо увагу на портрет князя й послухаємо опис зовнішності Володимира із книги А. Ладинського «Як пав Херсонес».

Учень. Князь широко розставив міцні коліна, спираючись підборіддям на тонку, красиву руку. Пальці його були прикрашені перснями. Це була рука людини, вирощеної в холі. Але на князі була проста сорочка, такі ж штани, із зеленими ременями взуття. Один з воїнів тримав над головою знамено блакитного кольору із зображенням, що нагадувало лілею. Князь був людиною доволі високого зросту, стрункий, з широкими плечима, але з тонкою талією. Під сорочкою відчувались міцні мускули. У нього були блакитні очі, над якими нависали дуги густих рижуватих брів. Як і його батько, він голив підборіддя, але лишав довгі вуса. Вони в нього були такі ж світлі, як і у Святослава.

Учитель. Ви звернули увагу на опис знамена Володимира? Воно блакитного кольору із зображенням, що нагадувало лілею. Як ви гадаєте, що то було за зображення?

Так, це не що інше, як тризуб — нинішній герб нашої держави. Як бачите, він був символом Київської Русі ще з часів Володимира.

Давайте відтворимо це на схемі-портреті.

Робота в групах з історичним джерелом

•  1-ша група. Проаналізувавши джерело, з'ясуйте, про яку реформу князя Володимира йдеться.

•  2-га група. Кого у джерелі названо основним ворогом держави? Що зробив князь Володимир, щоб убезпечити кордони держави?

«...Було ж у Володимира 12 синів: од Рогнеди з Полоцька, яку він поселив на Либеді, — сини Ізяслав, Мстислав, Ярослав, Всеволод і дві дочки, від грекині він мав Святополка, від чехині — Вишеслава, а ще від однієї — Святослава і Мстислава, а від болгарки — Бориса й Гліба.

Посадив їх Володимир правити — одного в Новгороді, іншого в Полоцьку, а ще інших у Турові, Ростові, на древлянській землі і в Тмуторокані. І сказав Володимир: «Не добре, що мало городів коло Києва». І став будувати міста на Десні, на Острі і на Трубежі, на Сулі і на Стугні. І почав набирати кращих дружинників од слов'ян і од кривичів, од чуді, од в'ятичів і заселяти нові міста, бо тоді була війна з печенігами. І воював з ними Володимир, і перемагав...»

Учні з допомогою вчителя констатують, що:

1.Володимир здійснив адміністративну реформу — владу племінних князів, які чинили опір центру, Володимир передав своїм синам і тим самим укріпив великокнязівську владу і державу.

2.Головним завданням зовнішньої політики Володимир вважав боротьбу з печенігами. Він збудував багато міст-фортець і захистив Київ, створив міцну оборонну лінію, укріпив кордони Русі.

Учитель. Відобразимо це на нашій схемі.

Прийняти християнську віру Володимир погодився, маючи за приклад свою бабку княгиню Ольгу. Охрестившись у Корсуні, Володимир зміг одружитися з сестрою візантійського імператора — Анною, таким чином заручившись підтримкою цієї могутньої держави.

988 року Володимир запровадив християнство на Русі. Князь наказав усім киянам прийти на річкуПочайну. Знаючи норов князя, люди виконали наказ, а там їх примусово заганяли у воду та хрестили.

Робота з таблицею

Учитель. То в чому ж полягали відмінності між християнством та язичництвом? Як християнство вплинуло на подальшу долю язичництва? На ці та інші питання ми отримаємо відповідь, розшифрувавши тайнопис. Розв'язати його неважко, якщо підібрати правильний ключ. Словосполучення слід читати справа наліво. Результати слід занести до таблиці.

Завдання

Язичництво	Християнство
АННІМЕЛП	АВОТІВС ЯІГІЛЕР
ЯННІНОЛКОП МОЬТУСДІВ МАГОБ	ЯННІНОЛКОП УГОБ
ЯНТУСДІВ АНЙІГІЛЕР ЯІЦАЗІНАГРО ИФІМ	АНВОКРЕЦ ЯІЦЗІНАГРО ЯІЛБІБ

Вигляд виконаної таблиці

	Поширення	Поклоніння	Організація	Джерела віри
Язичницька	Племінна	Поклоніння багатьом богам	Відсутня релігійна організація	Міфи
Християнство	Одна зі світових релігій	Поклоніння одному богу	Церковна організація	Біблія

Запитання: У чому полягає історичне значення хрещення Русі?

Орієнтовні відповіді учнів

1.Сприяло зміцненню держави.

2.Сприяло розвитку писемності, зодчества, іконопису.

3.Підвищило міжнародний авторитет Київської Русі.

Учитель. Відображаємо цю подію на схемі-портреті:

Учень. Християнська віра змінила Володимира. Повернувшись до Києва з Корсуня, він велів повалити усіх язичницьких кумирів, яких нещадно рубали і палили. А Перуна наказав прив'язатидо коня і волочити з гори Боричевим узвозом на Ручай. Пройшовши через пороги, Перун виплив на рінь. Тоді й назвали ту рінь Перуновою.

На зміну Володимирові- завойовнику приходить Володимир - будівничий. Він подібний до будівничих візантійського імператора Костянтина (перший християнський володар) і царя Соломона. Володимир почав зводити міста на берегах Десни, Остра, Трубежу, Сули, Стугни. Русь піднімалася. На місцях старих поганських кумирів і капищ за наказом великого князя Володимира зводили християнські храми. Першими постали церква Святого Василія, церква Господнього Преображення у Василеві біля Києва, Десятинна церква у Києві.

Учитель. Доповнюємо схему-портрет.

Водночас виростали і палаци великого князя, його резиденції. Величний ансамбль споруд князівського центру поставав на київському дитинці. Навпроти Десятинної церкви було збудовано головний палац, де жив Володимир зі своєю родиною. Вісь центрального приміщення у вигляді башти точно збігалася з віссю Десятинної церкви. Ідея гармонії влади і церкви була закладена в архітектурі.

Володимир першим започаткував карбування монет — златників і срібників.

Отже, спробуємо надати відповідь на наше проблемне запитання: чому Володимира називали Ясним Сонечком, Святим, Великим? (Учні висловлюють свої думки.) Учитель. Доповнить характеристику, яку ви дали князю Володимирові, поет Шкрумеляк. Звав тебе народ ласкавим, Називав теж «Сонцем ясним», Бо зробив ти край великим, А свій люд багатим, щасним. Ти зібрав всі руські землі Від Кавказу до Карпат

І від моря аж по Волгу

Став «Великий» панувати.

Християнську вніс ти віру

У народ — мов цвіт обнови,

Що красив нам нашу землю

Світлом правди і любові.

І, побивши печенігів,

Жив з сусідами у згоді,

Лад поширював в державі

І добробут у народі.       ^

Тож за твого князювання

Край зацвів, як квітка рожі,

І за те ти в нас «Великий»,

А «Святий» у церкві божій!

IV.      УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯЗНАНЬ

Показ документального фільму про Володимира Великого.

V.        ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

Гра «Міцний ланцюжок»

Учитель називає учням по черзі дієслово, яке характеризує діяльність Володимира, а учні доповнюють їх. Якщо учень не надає відповідь, то він має встати, тобто перервати ланцюжок.

Князь Володимир:

1.Закінчив ... .

2.Підкорив ... .

3.Переміг ... .

4.Побудував ....

5.Заснував ... .

6.Упорядкував ... .

7.Прийняв .....

8.Укріпив ... .

9.Розвивав ... .

10.Карбував ... .

Відповідь: 1 об'єднання слов'янських племен; 2 в'ятичів, радимичів; 3 печенігів; 4 міста-фортеці, Десятинну церкву; 5 м. Володимир-Волинський, м. Переяслав; 6 управління державою; 7 християнство; 8 Давньоруську державу; 9 культуру, освіту, торгівлю; 10 златники, срібники.

VI.      ПІДСУМКИ УРОКУ

VII.     ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1.Опрацювати § 19-20 підручника.

2.Скласти план розповіді «Як хрестили Русь».

3.Для сильніших учнів — скласти кросворд на 10 запитань «Князь Володимир Великий».

 Конспект уроку на тему: «Люблінська унія. Підпорядкування українських земель Польщі».

Мета: з'ясувати передумови Люблінської унії, розкрити її причини та основні положення, проаналізувати зміни, які відбулися на українських землях після прийняття Люблінської унії; розвивати в учнів уміння працювати з історичними джерелами інформації, аналізувати та узагальнювати історичні явища та події; виховувати почуття поваги до минулого своєї Батьківщини.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, карта, атласи, роздавальний матеріал, контурні карти, електронна презентація.

Епіграф:

Все розберіть... та й спитайте

Тоді себе: що ми?..

Чиї сини? Яких батьків? Ким? За що закуті?..

Тарас Шевченко «/ мертвим, і живим... »

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ УРОКУ

Привітання та налаштування учнів на роботу.

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. 60-ті роки XVI ст. стали періодом важливих змін для українських земель. Вони були пов'язані з об'єднанням Польського королівства і Великого князівства Литовського в єдине державне утворення.

Оголошення теми, мети та завдань уроку.

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Метод «Мозковий штурм»

1. Коли відбулася Кревська унія?

2. Які українські землі на середину XVI ст. перебували під польською владою?

3. Які українські землі на середину XVI ст. входили до Великого князівства Литовського?

4. Порівняйте становище українських земель під польською та литовською владою.

IV. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

Передумови та причини укладення Люблінської унії

Учитель. Якими були передумови цього об'єднання? У цей час Велике князівство Литовське дуже послабилося. Литва зазнала поразки в московсько-литовських війнах кінця XV— першої половини XVI ст. і втратила значну частину своєї території. Від 1561 р. Литва брала участь у Лівонській війні проти Московської держави. Унаслідок поразок литовська сторона опинилася у стані глибокої кризи і прагнула отримати воєнну допомогу від Польщі. Зі свого боку Польське королівство сподівалося скористатися ослабленням Литви, щоб реалізувати свої плани просування на слов'янський Схід.

Ідея об'єднання Литви та Польщі мала прихильників в обох державах, проте відрізнялася за змістом. Литовські магнати, що панували в державі, були прихильниками незалежності й погоджувалися на об'єднання «двох рівних» за умови існування окремого сейму і забезпечення свого привілейованого становища в державі. Натомість середня і дрібна шляхта, незадоволена пануванням у князівстві магнатів, сподівалася, що внаслідок об'єднання здобуде такі самі привілеї, якими користувалася у своїй державі польська піл яхта.

«Історики» проти «дослідників»

Учні мають опрацювати відповідний текст підручника і надати відповідь на запитання:

1. Які передумови склалися в Литві напередодні Люблінської унії?

2. Які передумови склалися в Польщі напередодні Люблінської унії?

3. З'ясуйте ставлення українців до питання про об'єднання Литви та Польщі.

Учитель. Польські магнати і шляхта в цілому підтримували ідею об'єднання обох держав. Вони вбачали в ньому можливість здобути нові землі й залежних селян. При цьому польська сторона керувалася ідеєю давньої приналежності українських земель Польщі, від якої вони начебто були відірвані, і, відкидаючи пропозиції литовських магнатів, виступала за включення Литви до складу Польщі.

Українське шляхетство також мало свою позицію. Воно в цілому схвально ставилося до об'єднання Литви та Польщі, розраховуючи, що це допоможе надійно захистити південні кордони від турецько-татарських нападів і припинить шляхетські наїзди (збройні напади) в польсько-українському прикордонні. Об'єднання двох держав відповідало також економічним інтересам української шляхти, оскільки через Польщу пролягали торговельні шляхи до країн Західної Європи. При цьому українські князі висували пропозицію об'єднати Польщу, Литву й Україну в одну державу на рівних засадах, наполягали на збереженні свободи віросповідання й місцевих звичаїв. Українська дрібна й середня шляхта, що не мала таких привілеїв, як князі й магнати, виступаючи за об'єднання, сподівалася насамперед здобути рівні права з магнатською верхівкою та впливати на перебіг справ у державі.

Передумови Люблінської унії 1569 р.

1. Глибока криза Великого князівства Литовського.

2. Прагнення Польщі реалізувати експансію на Схід.

3. Посилення обороноздатності проти навали татар.

Люблінський сейм 1569 року та його рішення

Учитель. Попри взаємну зацікавленість сторін, домовленість про державну унію Великого князівства Литовського й Польського королівства досягалася протягом тривалого часу та в гострих суперечках. Люблінський сейм розпочався 10 січня 1569 р. Півроку польські та литовські посли не могли дійти згоди. Представники Польщі пропонували унію, за якою Велике князівство Литовське зливалося з Польським королівством у єдину державу; окремими в Литовському князівстві мали лишатися тільки адміністрація та судочинство. Литовські посли прагнули якомога повніше зберегти державну окремішність свого князівства. Проте серед литовських представників не було єдності. Князі та середня й дрібна шляхта обстоювали передусім станові інтереси, які не збігалися.

Із цього розбрату в таборі литовських представників вдало скористалися поляки. Коли литовсько-руські князі залишили засідання сейму й роз'їхалися по своїх маєтках готуватися до військових дій проти Польщі, польський король Сигізмунд II Август, спираючись на підтримку дрібної та середньої шляхти, в березні 1569 р. видав універсал про приєднання Підляшшя й Волині до Польського королівства. За універсалом місцева шляхта зрівнювалася в правах з польською. Наступний королівський універсал проголосив приєднання до Польщі Київщини й Брацлавщини. «Надзвичайно важливо для Речі Посполитої, щоб Київ перебував під владою Польської держави, оскільки Київ — це ворота усіх тих володінь, до яких належать Волинь і Поділля».

Рішучі заходи Польщі змусили литовських магнатів повернутися за стіл переговорів. Уболіваючи за цілісність своїх маєтків, литовські князі погодилися на унію й не виступали проти передання українських земель Польській Короні. Українські князі також звели свої вимоги до мінімуму — свободи віросповідання, непорушності місцевих звичаїв та вільного користування рідною мовою.

Робота з джерелом

Учні опрацьовують текст рішення Люблінського сейму про об'єднання Литви та Польщі в одну державу — Річ Посполиту (1569) і надають відповіді на запитання.

1. Чим відрізнялися вірування поляків та українців?

2. Як підписання унії вплинуло на свободу віросповідання та збереження місцевих звичаїв?

Суспільно-політичні зміни на українських землях після люблінської унії

Учитель. 1 липня 1569 р. сейм виніс ухвалу про унію двох держав: Великого князівства Литовського і Польщі. Нову державу — Річ Посполиту, утворену внаслідок унії, мали очолювати виборний король, спільний сейм і сенат. Угоди з іншими державами належало укладати від імені Речі Посполитої. Литовська, українська й польська шляхта зрівнювалася у правах та здобували право на володіння маєтками на всій території Речі Посполитої. Ліквідовували митні кордони, запроваджували єдину грошову одиницю. Литва зберігала певну самостійність: свої право й суд, адміністрацію, військо, скарб, офіційну «руську» мову.

Зовні положення Люблінської унії не суперечили тогочасним законам та були ніби добровільним рішенням представників українських земель. Насправді ж за сутністю це був акт загарбання Польщею українських земель. Після Люблінської унії

Підляшшя, Волинь, Брацлавщина (Східне Поділля) й Київщина відійшли до Польщі, у складі якої вже перебували Галичина та Західне Поділля.

Робота з картою

1. Які українські землі перебували у складі Польщі до Люблінської унії 1569 p.?

2. Які українські землі увійшли до складу Польського королівства за Люблінською унією?

3. Які нові воєводства було утворено на українських землях у складі Польського королівства після Люблінської унії? Які міста були їхніми центрами?

4. У складі яких держав перебувала решта українських земель?

3. Із якими державами межувала Річ Посполита на сході та півдні?

4. Які держави перебували в залежності від Османської імперії наприкінці XVI ст.?

Учитель. На українських землях, які внаслідок Люблінської унії відійшли Польщі, було запроваджено польський адміністративно-територіальний устрій. Вони поділялися на воєводства, очолювані призначеними урядом воєводами. Воєводства поділялися на повіти, де адміністративна й судова влада зосереджувалася у розпорядженні старост, призначених королем. У воєводствах і повітах періодично скликалися шляхетські сеймики для вирішення місцевих питань, обрання депутатів на загальнодержавний Вальний (загальний) сейм. На українських землях у складі Польщі було створено систему шляхетських станових судів. У гродських судах цивільні й кримінальні справи розглядали старости. У підкоморських судах судця-підкоморій розв'язував суперечки, пов'язані з розмежуванням шляхетських володінь. Земські суди складалися із судді, підсудка й писаря та обиралися на сеймиках шляхтою. Вони діяли тимчасово, під час роботи сеймиків і розглядали справи місцевої шляхти.

Наслідки Люблінської унії 1569 р. для України

1. Більшість українських земель було об'єднано в межах однієї держави, що сприяло культурному й політичному згуртуванню українського народу.

2. Зросли західноєвропейські культурні впливи, розширилася мережа культурно-освітніх закладів.

3. Через Польщу на українські землі поширилися нові форми соціального та правового життя (принципи шляхетської демократії, корпоративної організації суспільства, міського самоврядування тощо).

4. Українське населення почало зазнавати національно-релігійних утисків, що посилювалися щороку.

5. Поступова полонізація й покатоличення української шляхти призвели до втрати українством своєї еліти.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ

«Історичний диктант»

1. Із якою державою воювало Велике князівство Литовське з 1561 p.?

2. Коли відбувся Люблінський сейм?

3. Хто виступав проти унії?

4. Коли була укладена перша унія між Литвою і Польщею?

5. За якого польського короля було підписано Люблінську унію?

6. Якою була позиція українських князів щодо можливого об'єднання Польщі й Литви?

7. Що називають федеративною державою?

8. Коли було укладено Люблінську унію?

9. Назвіть воєводства, утворені польською владою на українських землях.

10. Що окреме мали Литва й Польща згідно з унією?

11. Які позитивні наслідки унії для українських земель?

12. Які українські землі, за Люблінською унією, перейшли під польську владу?

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Учитель. У 60-х pp. XVI ст. сформувалися передумови для об'єднання Польського королівства й Великого князівства Литовського в єдину державу, проте бачення форми і змісту майбутнього державного об'єднання у його учасників суттєво відрізнялося.

Унаслідок укладення Люблінської унії на карті Європи з'явилася нова держава — Річ Посполита.

Більшість українських земель, за Люблінською унією, опинилися під польською владою, що спричинило чимало змін у їхньому становищі.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

 Правління  ВОЛОДИМИРА МОНОМАХА та його сина Мстислава Великого

Мета: з’ясувати причини приходу до влади Володимира Мономаха; розуміти наслідки посилення великокнязівської влади; розвивати вміння давати характеристику історичній особі; формувати навички роботи з історичними джерелами. Тип уроку: комбінований. Основні дати: 1113 р. - повстання у Києві; 1113-1125 рр. - період князювання В. Мономаха. ХІД УРОКУ І. Організаційна частина уроку ІІ. Актуалізація знань учнів Бесіда вчителя за запитаннями 1) Чим було зумовлено посилення боротьби за владу між синами Ярослава? 2) Як міжусобна боротьба позначилася на міжнародному становищі Київської Русі? 3) Побудуйте логічний ланцюжок «Міжнародна боротьба та її наслідки». ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів Учитель. Присягу, яку дали князі в Любечі у 1097 р., було порушено вже через декілька місяців. Русь знову поринула у князівські чвари. Лише у 1113 р. з приходом до влади Володимира Мономаха держава отримала умови для нового піднесення. Чому це стало можливим, нам і належить з’ясувати. ІV. Викладання нового навчального матеріалу 1. Володимир Мономах - людина й політик Учитель демонструє портрет князя Володимира Мономаха і ставить завдання спробувати за зовнішністю схарактеризувати риси характеру князя. Бесіда з учнями Які риси характеру, на вашу думку, необхідні князеві, щоб бути сильним державцем, полководцем, дипломатом? Учитель зачитує опис зовнішності князя Володимира Мономаха, зроблений російським істориком Татищевим: «Він був гарний обличчям, очі в нього були великі, волосся рудувате й кучеряве, лоб високий, борода широка. На зріст він був не дуже високий, але міцний тілом і дуже сильний». Учитель. Володимир народився в 1053 році, був сином князя Всеволода. Мати його Марія - грекиня, донька царя Візантії Костянтина IX Мономаха. Саме тому його прізвище було Мономах. Княжич народився в Києві, але вже через рік сім’я князя Всеволода переїхала до Переяслава. У цьому невеличкому місті пройшли дитячі роки Володимира. У 15 років він уже брав участь у першій битві русичів з половцями 1068 р. Володимир став фактично мечем в руках свого батька, оскільки Всеволод не любив воювати, а читав книги, знав 5 іноземних мов. У 22 роки, князюючи в Смоленську, Володимир Мономах одружився з англійською принцесою Гітою. В 1071 році, після смерті князя Ізяслава Ярославича, київським князем став Всеволод. Він посадив на Чернігів¬ський стіл Володимира. І той князював в Чернігові до 1093 року, до смерті батька. Майже щороку він організовував походи проти половців. Сівши на чернігівський стіл, Володимир вступив у конфлікт зі своїм двоюрідним братом Олегом Святославичем Тмутороканським. (Пригадайте географічне розташування Тмуторокані.) Після кровопролитних боїв Володимир віддав Чернігів братові як законному спадкоємцю стола його батька, а сам пішов у Переяслав, де князював 20 років (1094-1113). Саме в цей час він виявив себе як здібний воїн і полководець. Разом з  князем Святополком Володимир Мономах почав підготовку до боротьби з половцями. З цією метою він скликав з’їзд князів, на якому було вирішено запропонувати половцям мир. Угода була підписана в місті Сакові в  1101 році. В 1103 році, зібравши сили 7 князів, Святополк і Мономах виступили проти половців і здобули значну перемогу. Протягом 1107-1113років Володимир Мономах самостійно організував кілька походів на половців і щоразу перемагав. Це стало головною заслугою Володимира Мономаха перед Руссю, її народом. Володимир змалку мав хист до військової справи, з раннього дитинства привчався сідати на бойового коня. Особливо вдалими були походи і 1103, 1107, 1111 років. Внаслідок його перемог половці змушені були відійти аж до Грузії. Мономах перемагав половців, хоч ті завжди переважали чисельно, завдяки таланту полководця. Він чи не перший на Русі збагнув вигоди блискавичного удару, несподіваності обхідного маневру, спирався у походах на виплекану князем бойову дружину. Володимир Мономах був єдиним серед руських князів кінця IX - початку XII ст., хто постійно перемагав половецьких ханів. Руський народ, що потерпав від безперервних набігів кочовиків, найбільшою доблестю князів вважав вміння дати відсіч ворогові. Тому з кожним роком авторитет Володимира Мономаха зростав. Саме тому його й запросили на княжий престол у Київ. 2. Утвердження Мономаха на київському столі, його державні заходи Робота з документом Учні знайомляться з уривком тексту «Повісті минулих літ» та дають відповіді на запитання. «Ранком в 17-й день 1113 року кияни зібрали раду і послали до Володимира Мономаха з проханням: «Іди, князю, на стіл батьківський і дідів¬ський. А коли не прийдеш, то знай, що багато зла станеться, і не тільки Путятин двір, чи соцький, чи жидів пограбують, а ще й на ятрівку (невістку) твою нападуть, і на бояр, і на монастирі». Почув це Володимир і пішов до Києва. Зустріли його з великими почестями. Сів на столі отця свого і дідів своїх, і всі люди були раді, і смута вляглася». - Чому кияни запросили на свій стіл Володимира Мономаха? Ставши Київським князем, Володимир Мономах запровадив новий звід законів - «Статут» Володимира Мономаха. Учні тезисно записують зміст «Статуту» Мономаха. - Бояри, що давали кому-небудь в борг, не мали права перетворити неспроможного боржника у раба; - лихварі не мали права отримувати великі відсотки (рези) за борги; - податки громадян зменшувались. 1) Як на ваш погляд, «статут» вплинув на становище міських і сільських низів? 2) Які це мало наслідки? Учитель. Наприкінці київського князювання Володимир Мономах описав свою діяльність, прагнучи передати власний життєвий досвід нащадкам. Володимир пише «Повчання дітям», яке стало його заповітом, де князь доводить, що жити слід у злагоді зі своєю совістю, творячи добро й благочестя. З ім’ям князя пов’язують т. зв. «шапку Мономаха», яку він немовби отримав в подарунок від візантійського імператора. Насправді ця своєрідна корона була виготовлена в XIII-XIV ст. середньоазіатськими майстрами і не могла належати князю. Володимир Мономах помер в 1125 р. на 73-му році життя в зеніті своєї могутності й слави. Похований у церкві Св. Софії. Йому вдалося на деякий час відновити в повному обсязі державу Ярослава Мудрого і Володимира Великого. Протягом кількох століть він залишався недосягнутим ідеалом правителя, геніального полководця, який усунув внутрішні недоліки. За висловом літописця, Мономах «посвятив Руську землю, мов сонце..., слава про нього пройшла по всіх землях». Смерть його означала завершення цілої епохи в історії Київської Русі. Через кілька років держава втратила цілісність, почався період політичної роздробленості. Учень зачитує вірш поета Юрія Шкрумеляка, в якому змальована постать князя. По незгодах між братами Ти заблис, як зірка ясна. Бо за тебе Україна Процвітала горда, красна. Добрий, чесний ти й розумний Справедливо став судити - Ти сильнішим не дозволив Слабких кривдити й гнобити. Міцно владою держав ти Пребагату Україну І на ворога водив ти Свою сміливу дружину. Ти князів до згоди кликав, Як дітей та рідна мати: Знайте всі, що тільки згода Може тривко будувати! І на смертному вже ложі Дітям дав свої науки. Довго тим наш край держався, Що створили твої руки! - Як оцінює поет князя? Доведіть справедливість оцінки князя Володимира як видатного полководця і державного діяча свого часу. Узагальнення Велика роль Володимира в політичному житті держави. Він був ініціатором скликання князівських з’їздів, усіляко намагався примирити князів, припинити усобиці. Період правління Володимира Мономаха називають періодом розквіту Київської Русі після тривалих міжусобиць. Кочівники більше не турбували кордони держави, що дало можливість зосередитись на внутрішніх проблемах. Він навів порядок у Києві, обмежив свавілля лихварів, продовжив удосконалення управління державою, вніс зміни і доповнення до «Руської Правди». 3. Правління Мстислава Володимировича Повідомлення учня Продовжуючи справу Володимира, його син Мстислав І твердо тримав у покорі князів і був «в отця место». Року 1130 він захопив всю Білу Русь - Полоцьке князівство, а князів Полоцьких заслав до Греції. Поза його владою залишилися лише Галичина Ростиславичів та землі, якими володіли Святославичі, не більше як 1/4 частина всієї території Русі. Навіть у Новгороді, де князював Мстислав понад 20 років, до 1117 р., він користувався авторитетом та любов’ю. Між іншим, після смерти першої жінки Христини одружився Мстислав з дочкою посадника Новгородського Завидича. Мстислав втручався в справи інших князів. У боротьбі за Чернігів Яро¬слава Святославича з його небожем, Всеволодом Ольговичем, своїм зятем, Мстислав спочатку підтримував Ярослава, коли ж Всеволод почав погрожувати тестеві війною разом з половцями, у Києві зібрався собор духовенства - митрополита тоді не було - і увільнив Мстислава від присяги, що її він дав Ярославові. Літописець каже, що він усе життя каявся в тому. У Галичині, де Володаревичі сварилися за землі, Мстислав теж узяв сторону правого. Він успішно продовжував боротьбу з половцями за підтримки всіх князів. Помер Мстислав у 1132 р. З ним закінчився черговий етап історії Русі, коли традиція збирання земель довкола єдиного центру - Києва ще боролася з тенденцією відокремлення земель, що її підтримували князі з роду Всеволода. Мстислав користувався серед сучасників великою пошаною за успішну боротьбу з половцями. В історії залишився він з епітетом Великий, а церква незабаром після смерті визнала його Святим. Літописець каже, що Мстислав, передавши Київ братові Ярополкові, зобов’язав його передати столицю по смерті старшому племінникові. Робота в групах Опрацювати таблицю і зробити висновки про місце України серед європейських держав. Зовнішньополітична діяльність Мстислава Володимировича Діти Мстислава Володимировича З ким брали шлюб Інгеборга Данський принц Канут ІІ, король ободритів Мальфрідь Норвезький король Сігурд ІІ, прославлений герой хрестових походів. Після його смерті одружилася з королем Данії Еріком-Емуном, братом Канута Ірина Грецький царевич Андронік Єфросинія - мала значний вплив на політику й сприяла поширенню української культури в Угорщині Угорський король Гейза ІІ Ізяслав Польська принцеса Святополк Моравська принцеса, дочка короля ¬Оттона ІІ Ці шлюбні зв’язки свідчать про місце України серед європейських держав. V. Закріплення та повторення вивченого матеріалу Підсумкова бесіда за запитаннями 1) Чи можете ви довести справедливість оцінки князя Володимира як видатного полководця і державного діяча свого часу? Відповідь обґрунтуйте. 2) Впізнайте особу за описом. Князював він справедливо, Був розумним і сміливим, Землі всі в руках зібрав, Край він свій обороняв. Взяв в полон вояк багато Й на країну працювати Долучив чужих князів, Коли сам на троні сів. Праці князь цей не цурався, За убогих заступався. Заступався. Князював дванадцять років Й край зробив собі нівроку І щасливим, і багатим, Розквітала кожна хата. Слава йшла про нього всюди, Поважали його люди. А від цісаря гонець Золотий привіз вінець. Щоб не було зрад і сліз, Всіх князів зібрав на з’їзд Й залишив на згадку нам «Поученіє синам». (Володимир Мономах) VІ. Викладання нового навчального матеріалу Учитель узагальнює висновки, яких дійшли учні під час вивчення матеріалу, оцінює їхню активність на уроці. VІІ. Домашнє завдання 1. Параграф 7 Підготуватися до практичного заняття 2. Скласти таблицю «Внутрішня та зовнішня політика князя Володимира Мономаха».