Ми знаємо, що нашу
країну спіткало не одне лихо, перш ніж вона стала незалежною державою. Щороку
ми згадуємо голодомор 1932-1933 років, Другу світову війну, яка залишила
глибокі рани на землі України. Втрати, які пережив у воєнні роки український
народ, і сьогодні гострим болем відлунюють у серцях наших співвітчизників.
Також знаємо про війну в Афганістані, яка тривала 10 років, де за офіційними
даними загинуло 2378 українських солдат. Про це ми всі знаємо і пам’ятаємо,
згадуємо наших предків, які боролися за свободу України, і вдячні їм за їх
любов, відданість, патріотизм.
Це все було. Це наша
історія. Але сьогодні твориться історія, учасниками якої є ми самі. І від
кожного з нас залежить доля нашої Батьківщини. Від нас залежить, чи Україна і
надалі буде незалежною державою, чи буде під владою Росії. Сьогоднішні події в
Україні не дають спати кожному свідомому українцю. Знаємо, що на сході нашої
держави проходить антитерористична операція, непроголошена війна. Сьогодні, як
ніколи, ми повинні допомагати своїй державі, щоб вона була нероздільною, щоб ми
мали свою Батьківщину. Ми повинні допомагати своїм воїнам, які гинуть від кулі
ворога, захищаючи нас і нашу Україну.
Сьогодні важливо відтворити в українському
суспільстві почуття істинного патріотизму. У
різні часи та епохи, в усіх цивілізованих державах сім‘я, школа,суспільство
ставили перед собою завдання – виховати громадянина, патріота своєї країни.. У
вирішенні важливих завдань патріотичного виховання чинне місце належить
організації діяльності школи.
У виховному процесі важливе місце мають посісти народна філософія, народна
мудрість, національні ідеї та ідеали, що є тим підґрунтям, на якому зростає
національна свідомість,гідність, самоповага.
Ключові слова: національне відродження, національна ідея , національне виховання,
патріотичне виховання
Немає коментарів:
Дописати коментар